Податкова декларація з ПДВ: заповнення, додатки та уточнення

Фокус цієї сторінки — бланк, строки, уточнюючі розрахунки та додатки Д1/Д5. Покроковий приклад перенесення сум з реєстру ПН у рядки декларації — окремо: Декларація з ПДВ: приклад заповнення.

Хто подає декларацію з ПДВ і за якою формою

Декларацію з ПДВ подає кожен платник податку на додану вартість: і юридична особа, і ФОП, який зареєструвався платником. Статус можна перевірити через реєстрацію платника ПДВ та перевірку в реєстрі. З моменту реєстрації звітувати доведеться за кожний звітний період, навіть якщо операцій не було.

Форма звітності одна для всіх: податкова декларація з ПДВ, затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21. Цей же наказ визначає порядок заповнення декларації та додатків до неї. Загальні правила оподаткування встановлює Податковий кодекс України, а детально про сам податок читайте в матеріалі що таке ПДВ. Для ФОП-платників є окремий гід: ПДВ для ФОП.

Бланк декларації з ПДВ 2026 та архів версій

Бланк декларації з ПДВ 2026 року діє в редакції, затвердженій наказом Мінфіну від 09.08.2024 № 400. Мінфін України періодично оновлює форму, тому перед звітуванням завжди перевіряйте, якою редакцією ви користуєтесь. Актуальний бланк публікується на вебсайті Державної податкової служби, а бухгалтерські сервіси підтягують оновлення автоматично.

Стара версія бланка після набрання чинності новою формою не приймається. Якщо ви ведете облік у таблицях вручну, звірте номер наказу у шапці форми з чинною редакцією. У сервісах шаблон оновлюється сам, і це одна з головних причин не заповнювати декларацію «з останнього збереженого файлу».

Не плутайте: податкова, митна та збройова декларації

Слово «декларація» в українських реаліях стосується різних процедур, і пошуковці часто змішують їх у видачі. Податкова декларація з ПДВ звітує до контролюючого органу. Митна декларація оформлюється на бланках МД: МД-2 (ЄАД), МД-3 (додаткові аркуші), МД-6 (доповнення), МД-8 (специфікація), що підтверджує порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (джерело: Державна митна служба, nakaz-no-651, перевірено 13.09.2026). Декларування ж зброї здійснюється в органах Національної поліції України, а порядок декларування зброї встановлює МВС України (джерела: zakon.rada.gov.ua/go/3899-20, mvs.gov.ua/zbroia, перевірено 13.09.2026).

Для бізнесу це означає просте правило: зобов’язання з ПДВ не мають нічого спільного ані з митним оформленням, ані з декларацією на зброю. Єдиний перетин: товари, що проходять митне оформлення, можуть створювати податкові зобов’язання або кредит, і ці суми вже потрапляють у ПДВ-декларацію.

Строки подання декларації та сплати ПДВ у 2026 році

Строк подання декларації з ПДВ: 20 календарних днів після закінчення звітного періоду. Якщо двадцятий день випадає на вихідний або святковий, крайня дата зсувається на наступний робочий день. Саме через такі перенесення календар строків у 2026 році варто звіряти помісячно, а не тримати в голові «до 20 числа».

Сплата ПДВ відбувається у ті самі строки, що й подання звітності. Поширена помилка: бухгалтер подає декларацію вчасно, а платіж проводить пізніше. Наслідок: пеня за кожен день прострочення. Тому плануйте сплату на дату подання звітності або раніше.

Порядок заповнення вступної частини декларації

Вступна частина декларації з ПДВ ідентифікує платника і звітний період. Заповнюється вона так:

1. Тип платника: юридична особа або ФОП.
2. Повне найменування або прізвище, ім’я та по батькові.
3. Код ЄДРПОУ для юросіб або РНОКПП для фізичних осіб-підприємців.
4. Податкова адреса платника.
5. Звітний період: місяць або квартал, зазначається також тип декларації (звітна, звітна нова, уточнююча).

Помилка в ЄДРПОУ чи РНОКПП означає, що звітність «не склеїться» з обліковою карткою платника, і декларацію можуть вважати неподаною. Перевіряйте реквізити ще раз перед підписанням, особливо якщо нещодавно змінювалися облікові дані.

Порядок заповнення основної частини з прикладом

Основна частина декларації відображає податкові зобов’язання та податковий кредит. Порядок заповнення декларації з ПДВ зводиться до кількох кроків: спершу формується реєстр отриманих та виданих податкових накладних, потім підсумкові суми з реєстру переносяться у відповідні рядки декларації, далі рахується різниця між зобов’язаннями і кредитом.

Приклад заповнення декларації з ПДВ у спрощеному вигляді: платник за квартал відвантажив товарів на суму, за якою нарахував ПДВ за ставкою 20%, і одночасно отримав податкові накладні від постачальників з ПДВ, що дає право на податковий кредит. Зобов’язання з реєстру виданих ПН потрапляють у рядок декларації за основною ставкою, кредит з реєстру отриманих ПН у рядок податкового кредиту, а різниця між ними і є сумою до сплати. Якщо кредит перевищує зобов’язання, формується від’ємне значення, яке переноситься на наступний період.

Головне правило: кожна сума в декларації має підставу в реєстрі ПН/РК. Розбіжності між реєстром і декларацією контролюючий орган бачить автоматично.

Додатки до декларації (Д1, Д5 та інші)

Додатки до декларації з ПДВ розкривають окремі показники основної частини. Заповнюються вони лише тоді, коли у відповідних рядках є суми. Орієнтир, який додаток за яких показників потрібен:

Додаток	Коли заповнюється
Додаток Д1	Розрахунок частки придбаних товарів і послуг, що використовуються в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях
Додаток Д5	Розшифровка сум ПДВ за операціями, що підлягають оподаткуванню за основною та іншими ставками
Додаток Д6	Розрахунок частки використання товарів і послуг у звітному періоді
Додаток Д8	Перелік операцій з постачання неоподатковуваних товарів і послуг

Додаток Д1 заповнюють платники, які проводять і оподатковувані, і неоподатковувані операції: без нього розподіл податкового кредиту не працює. Додаток Д5 потрібен при наявності відповідних показників зобов’язань. Порядок заповнення додатка 2 до декларації з ПДВ та інших додатків описаний у тому самому наказі Мінфіну від 28.01.2016 № 21, що й основна форма. Приклад заповнення додатка Д1 зазвичай будується на розрахунку частки за даними обліку за рік і коригується за результатами звітного періоду.

Подання декларації без показників

Нульова декларація з ПДВ обов’язкова: реєстрація платником означає звітування за кожний період, навіть без операцій. У такій декларації заповнюється лише вступна частина, а в основній частині показники відсутні.

Наслідок неподання нульової декларації: штраф за неподання звітності, навіть якщо податок до сплати нульовий. Тому «ми нічого не продавали, звітувати нема про що» не працює. Якщо платник тимчасово не проводить операції, простіше подати порожню декларацію в строк, ніж потім сперечатися про санкції.

Уточнюючий розрахунок та розрахунок коригування сум ПДВ

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ подається, коли після подання декларації виявлена помилка, яка вплинула на суму податку. Уточнююча декларація з ПДВ заповнюється за формою чинної редакції, а до неї складається додаток 2: таблиця зіставлень показників, де відображаються суми «було» і «стало» за кожним рядком. Приклад заповнення уточнюючої декларації з ПДВ: у рядку з помилкою показуєте раніше задекларовану суму, правильну суму та різницю, яка або збільшує зобов’язання (тоді доплачується податок і пеня), або зменшує його.

Уточнююча декларація з ПДВ з від’ємним значенням має свою особливість: якщо після виправлення формується або змінюється від’ємне значення, воно переноситься на наступний період у складі відповідного рядка. Самоправлення до початку перевірки звільняє від штрафу за виявлену помилку, тому вигідніше виправлятися самому.

Розрахунок коригування сум ПДВ, це окремий документ, який не замінює уточнюючий розрахунок. Він подається, коли змінюються умови вже проведеної операції: повернення товару, зміна ціни, перегляд кількості. Розрахунок коригування реєструється в реєстрі ПН/РК і змінює показники того періоду, в якому він складений, а не попереднього. Плутати ці два інструменти не можна: помилка в декларації виправляється уточнюючим розрахунком, зміна умов операції оформлюється розрахунком коригування.

Відповідальність за неподання

Податковий кодекс України передбачає штраф за неподання або порушення строків подання декларації з ПДВ, а також пеню за несвоєчасну сплату податку. Розмір санкцій залежить від обставин і повторності порушення, тому точні суми звіряйте з чинною редакцією кодексу. Окремий ризик: без своєчасно поданої декларації можуть виникнути проблеми з реєстрацією податкових накладних, а це блокує роботу з контрагентами.

Як сформувати декларацію ПДВ в сервісі СОТА

Формування декларації в сервісі СОТА будується на даних реєстру податкових накладних і розрахунків коригування: реєстр заповнюється протягом періоду, а на кінець звітного періоду сервіс збирає підсумки і переносить їх у рядки декларації. Додатки Д1 і Д5 формуються за відповідними показниками, вступна частина заповнюється з облікових даних платника, включно з ЄДРПОУ та податковою адресою.

Готова декларація підписується кваліфікованим електронним підписом і подається в електронній формі. Такий підхід зменшує кількість розбіжностей між реєстром і звітністю, бо дані переносяться автоматично, а не переписуються руками.

Куди подавати декларацію та звітний період при реєстрації й анулюванні

Декларація з ПДВ подається до контролюючого органу за податковою адресою платника. При зміні місцезнаходження звітність подається вже за новою адресою після оновлення облікових даних, тому при переїзді спершу актуалізуйте облік, а потім звітуйте.

Окрема ситуація: реєстрація або анулювання платником ПДВ всередині місяця. У такому разі перший або останній звітний період може бути коротшим за стандартний місяць чи квартал: від дати реєстрації до кінця періоду або від початку періоду до дати анулювання. Наприклад, реєстрація з 10 числа означає, що перший звітний період починається саме з цієї дати, а не з першого дня місяця. Строки подання декларації за такий скорочений період рахуються за загальним правилом 20 днів після його закінчення.

Підсумок простий: декларація з ПДВ, це звітність, яка будується на трьох опорах: чинна форма за наказом Мінфіну, вивірений реєстр ПН/РК з коректними кодами УКТЗЕД і дотримання строків подання та сплати. Контроль цих трьох пунктів знімає більшість проблем із ПДВ-звітуванням.