ПДВ для ФОП, це тема, яка з 2026 року перетворилася з «питання для великого бізнесу» на головний головний біль малих підприємців. Реформа, яку просувають Міністерство фінансів і Кабмін, передбачає суттєве звуження пільг спрощеної системи оподаткування. Розбираємо, коли це станеться, кого торкнеться і що робити вже зараз.

Терміни запуску ПДВ для ФОП і статус ініціативи Мінфіну

Коротка відповідь: за нинішніми планами реформа має запрацювати з 2027 року, але закон ще не ухвалено. Міністерство фінансів оприлюднило концепцію, а Кабмін затвердив відповідні наміри як частину фіскального пакету. Народний депутат Ярослав Железняк публічно коментував, що норми про ПДВ для ФОП увійдуть до урядового законопроєкту, і деталі можуть змінюватися під час розгляду в парламенті.

Практичний висновок: готуватися потрібно, але жодних дій «на випередження» з реєстрацією чи зміною групи робити зарано. Статус законопроєкту варто перевіряти на сайті Верховної Ради та Мінфіну.

Поріг реєстрації платником ПДВ: 1 млн чи 8 млн грн

Сьогодні обов’язкова реєстрація платником ПДВ настає, коли загальний обсяг оподатковуваних операцій за 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн. Це норма Податкового кодексу України, і вона діє для всіх, включно з єдинниками.

Водночас у професійному середовищі триває дискусія про підняття порогу до 8 млн грн. Саме така межа закладена в Директиву 2006/112/ЄС про спільну систему ПДВ, і Національна стратегія доходів до 2030 року теж орієнтує Україну на європейський рівень. Центр економічної стратегії (ЦЕС) у своїх аналітичних матеріалах наголошує: підняття порогу зменшило б тиск на мікробізнес, але скоротило надходження, тому Кабмін поки що тримається обережної позиції.

Що це означає для вас: якщо ваш дохід близький до 1 млн грн, ви вже в зоні ризику обов’язкової реєстрації за чинними правилами. Перевірити свій статус можна через реєстр платників ПДВ.

Нові правила ПДВ для ФОП з 2027 року

Суть реформи: скасування пільг спрощеної системи щодо ПДВ. Сьогодні ФОП на 2–3 групі, який не перевищив поріг, не нараховує ПДВ на свої продажі. З 2027 року, за задумом Мінфіну, ця «подушка безпеки» звужується, і дедалі більше єдинників потрапляють у ПДВ-обіг.

Чому це відбувається саме зараз: вимога щодо реформи спрощеної системи зафіксована в домовленостях з МВФ у межах програми 2026–2029 років. Фонд наполягає на розширенні бази оподаткування, і Кабмін погодився на це як на умову фінансування. 21 липня 2026 року МВФ схвалив черговий транш, і виконання фіскальних зобов’язань, включно з реформою ПДВ, було частиною перегляду програми.

Як працює ПДВ і податковий кредит

Механіка проста, якщо розкласти на кроки. Платник ПДВ додає 20% до ціни товару чи послуги, ця сума, це податкове зобов’язання. З нього можна відняти податковий кредит: ПДВ, який ви сплатили постачальникам за товари, оренду, послуги. У бюджет сплачується різниця.

Приклад 1: продавець на маркетплейсі. Товар куплено у платника ПДВ за 6000 грн, з яких 1000 грн, це вхідний ПДВ. Продаж з націнкою: ціна без ПДВ 9000 грн, плюс 1800 грн ПДВ. До сплати: 1800 мінус 1000, тобто 800 грн. Якщо постачальник неплатник, кредит нульовий, і вся сума 1800 грн іде з вашої маржі.

Приклад 2: інтернет-магазин з імпортом. На імпорт ви сплачуєте ПДВ на митниці, і він формує податковий кредит. Це одна з причин, чому імпортерам реформа часто навіть вигідна: вони отримують право на відшкодування. Детальніше про механізм читайте в матеріалі про відшкодування та повернення ПДВ.

Приклад 3: послуги для юросіб. Якщо ваші клієнти, це платники ПДВ, вони відновлюють кредит з ваших накладних, тож підвищення ціни для них практично нейтральне. А от для роздрібних фізичних осіб ваші 20% стають реальною надбавкою.

Швидко порахувати свою ціну можна через калькулятор ПДВ, а строки сплати зобов’язань розібрано в статті про строки сплати ПДВ.

Хто звільнений від реєстрації ПДВ

Навіть після реформи частина ФОПів залишиться поза ПДВ. По-перше, експортери товарів: експорт оподатковується за ставкою 0%, тож реєстрація для них вигідна, але зобов’язання мінімальні. По-друге, операції, які взагалі не є об’єктом ПДВ за Податковим кодексом України. По-третє, фіндопомога: повернена позика незалежнику не є доходом і не потрапляє в базу для розрахунку порогу. А от маркетплейси як посередники мають власні особливості обліку, і продавцям варто фіксувати, чи сума від платформи, це ваша виручка повністю або комісія окремо.

Боротьба з дробленням бізнесу: лист ДПС №545

Податкова служба вже зараз активно шукає штучне розділення бізнесу між кількома ФОП, щоб утриматися під порогом. Ключовий документ, це лист ДПС від 11.05.2026 №545/2/99-00-21-01-01-02, де податківці описали ознаки дроблення: спільні працівники, одна каса, спільні клієнти, єдиний склад чи сайт у кількох «родинних» ФОПів.

Наслідки: позапланові перевірки, донарахування єдиного податку за загальною ставкою, пеня та штраф. Лист ДПС від 11.05.2026 №545/2/99-00-21-01-01-02 прямо вказує, що формальний поділ без реальної господарської самостійності не дає права на пільги спрощеної системи оподаткування.

Як убезпечитися: у кожного ФОП мають бути власне приміщення або чітко розділені напрямки, окремі працівники, самостійне ціноутворення і власні клієнти. Якщо ваш бізнес реально один, чесніше розрахувати економіку реєстрації платником ПДВ, ніж ризикувати донарахуваннями.

План підготовки до ПДВ-реформи

Підготовка зводиться до трьох рішень: залишитися на спрощеній системі до порогу, зареєструватися платником ПДВ добровільно або перейти на загальну систему. Порівняємо:

Окремий блок роботи, це ПРРО. Для роздрібних продажів з 2027 року знадобиться касове обладнання: програмний ПРРО або апарат, фіскальний номер, навчання персоналу. Краще проходити цей шлях у 2026 році, а не в грудні, коли постачальники ПРРО будуть перевантажені.

Кейс: інтернет-магазин одягу, дохід 900 тисяч грн. Ситуація: власниця наближається до порогу, закуповує товар у платників ПДВ. Кроки: у третьому кварталі 2026 року вона рахує податкове навантаження за трьома сценаріями, у четвертому кварталі реєструє програмний ПРРО та добровільно стає платником ПДВ. Результат: з початку 2027 року вона працює легально з накладними, відновлює кредит на закупівлі і не залежить від того, коли саме ухвалять закон.

Кейс: маркетплейс-продавець з доходом 1,3 млн грн. Ситуація: поріг уже перевищено, обов’язкова реєстрація неминуча. Кроки: реєстрація платником ПДВ, перехід на ПРРО, перегляд цінової моделі з урахуванням 20%. Результат: зобов’язання сплачуються вчасно, кредит на товар від маркетплейс-закупівель зменшує податок, а строки контролюються через календар строків сплати ПДВ.

Якщо ви тільки плануєте бізнес, почніть з базового: як відкрити ФОП через Дію і як організувати ведення бухгалтерії ФОП 2 та 3 групи, щоб облік доходів був під контролем ще до того, як поріг стане реальністю.

Критика порога 1 млн гривень

Економісти, зокрема аналітики ЦЕС, прямо кажуть: поріг 1 млн грн занадто низький для європейської країни. У Директиві 2006/112/ЄС мінімальний поріг, це 8 млн грн у перерахунку, і більшість країн ЄС встановили його саме на цьому рівні. Низький поріг штовхає бізнес на дроблення і тіньові схеми замість того, щоб спрощувати життя мікропідприємцям.

Чи піднімуть поріг до 8 млн грн? Наразі це дискусія, а не рішення. Міністерство фінансів пов’язує підняття порогу з іншими елементами реформи, а зобов’язання перед МВФ вимагають ухвалення закону про поріг у визначені програмою строки. Ярослав Железняк зазначав, що фінальну модель визначить парламент. Тому плануйте за чинними правилами, але тримайте руку на пульсі: якщо поріг піднімуть, частина підготовчих кроків стане необов’язковою.

Головне, що варто зробити незалежно від розвитку подій: навести лад в обліку доходів, перевірити себе в реєстрі платників і заздалегідь порахувати власну економіку. Тоді будь-який варіант реформи не стане для вас сюрпризом.